Теорія структури капіталу позикового і власного типу

Теорія структури капіталу вирішує багато складні завдання. наприклад:

1. Шляхи формування необхідного для розвитку підприємства.


2. Можливість і ймовірність користування позиковими активами.


3. Потенціал акціонерного капіталу.

Теорій структури капіталу кілька. Одна з найвідоміших - теорія Ф. Модільяні і М. Міллера. Автори розглядали структуру ідеального ринку, який має нульове оподаткування. У поняття ідеального ринку входить вартість компанії, що залежить немає від структурної складової частини капіталу, а тільки від економічних рішень. Що називається «економічним рішенням»? Це прийняття того чи іншого шляху з декількох можливих для розробки і просування інвестиційних проектів. Вони є визначальним фактором для направлення і перенаправлення майбутніх грошових потоків і рівня їх ризику.

Суть теорії капіталістичної структури

Суть теорії полягає в тому, що для успішного фінансування діяльності підприємства слід підключати і тим самим віддавати перевагу позикового капіталу. Відповідно до теорії, власні джерела коштів в капітальної структурі не виправдовують себе так, як позикові. За рахунок таких маніпуляцій з акціями підприємств і з високим, і з відносно низькою питомою вагою позикових активів в фіналі виходить вирівнювання цін на акції компаній. З іншого боку з теорії Модільяні-Міллера ринкова вартість акцій корпорації або фірми абсолютно не залежить від того з якою структурою капітал власної або позикової. Але знову ж таки: ця теорія спрацьовує тільки в вище згаданих умовах ідеального ринку. На жаль, в кожній країні світу існує оподаткування. Правда, не можна недооцінювати внесок теоретиків в розкриття суті ймовірного боргового фінансування.

Під цим впливом реалій ринку вчені Ф. Модільяні і М. Міллер переглянули свою висунуту теорію і визнали фактор оподаткування як впливає на склад фінансових коштів підприємства. Було доведено, що економічна вигода при зниженні податкових нарахувань сприяє підвищенню вартості компанії за рахунок підвищення процентного показника частки позики в загальному капіталі. За умови досягнення оптимальної структурної канви капіталу зростання частки позики знижує вартість компанії. Це відбувається через податкову економію, що перекриває зростання витрат з обслуговування зростаючого боргу, в тому числі і зростання процентних платежів за кредитними договорами.

Структура повинна містити позиковий капітал

Друга версія даної теорії полягає в тому, що при наявності розумного процентного співвідношення частки позикових активів в пасивних ресурсах балансу підприємство отримує безсумнівну вигоду. Якщо ж має місце ситуація надмірного залучення позикових та кредитних коштів, то незабаром виявляється фінансова нестійкість унаслідок великих обсягів виплат за кредитними договорами. Причому, кожна компанія повинна володіти своїм оптимальним позиковим капіталом з оптимальним обсягом в пасивах. Саме тому цю теорію охрестили теорією компромісу.

Традиційна теорія розглядає ціну капіталу як залежить від структурного наповнення фактор. З цією теорією пов'язано поняття «оптимальної структури капіталу». Оптимальна структура капіталу - це таке співвідношення власних і позикових активів, при якому забезпечується повна і детальна ринкова оцінка всього підприємства. Як знайти подібне співвідношення? Суттю цього вчення є порівняння витрат для залучення власних і позикових коштів, а також аналіз впливу різноманітних варіацій надходження фінансових активів на економічну оцінку. Під ринковою оцінкою розуміють суму дисконтованих чистих вкладених активів.